

ПРО КНИГУ
Представлене видання дає можливість сучасним дослідникам і практикам йоґи глибше зрозуміти йоґічну медитацію — дг’яну. У монографії досліджується процес становлення й розвитку філософських засад дг’яни в історичній перспективі. Автор ретельно вивчає та ілюструє різноманіття поглядів та визначень, що формують поняття «дг’яна» у ведійський, епічний, класичний та гатха-йоґічний періоди.
Для відображення уявлень кожної із зазначених епох, уперше зроблено український переклад нових фрагментів санскритських першоджерел. Показано, як зміни в значенні поняття «дг’яна» впливали на розвиток вчення йоґи, практику йоґінів та по-різному формували уявлення про таке звичне для сучасної людини поняття, як «мислення».
Монографія, як ґрунтовне комплексне дослідження, спонукає до подальшого вивчення інтелектуальних тенденцій у розвитку йоґи та її взаємодії з іншими філософськими та езотеричними вченнями. Книга адресована науковцям, викладачам, аспірантам, студентам, усім, хто цікавиться історією індійської та західної філософської думки, практикам йоґи.

«У книзі я розглядаю трансформацію дг’яни в різні епохи індійської думки від періоду Вед до середніх віків. З матеріалу видно, як розвивалися уявлення про цей вид йогічної медитації, як вони трансформувалися від тексту до тексту. У книзі я привожу приклади точних визначень дг’яни, поетичних метафор, і життєвих ситуацій, в яких герої вдаються до цієї практики (наприклад, практика дг’яни у муни Шуки в гаремі, Мокшадхарма). Вивчення дг’яни — це можливість охопити уявлення йогів про методи пізнання».


